Enter your keyword

Відродження сільського клубу. Як перемогти бюрократію?

Танець "Веселi каченята" на святкуванні у клубi "Дня весни" 

Клуб для села - це було важливе місце де можна було побачитися з односільчанами, поспівати, та й культурно провести час, подивившись виставу чи кіно.

Не виключенням був, та є клуб села Чмирівка Чигиринського району.
Збережена будiвля клубу, що потребує ремонту. Зараз практично щонедiлi приймає дiтей та дорослих  
Достовірно коли побудовано клуб не відомо. В Новоселицькій селищній раді говорять що в 1939 році.

Натомість старожили пам'ятають іншу дату. Мешканець села Чмирівка, найстарша на сьогодні людина в селі Семен Сергійович, пригадує:
- “Коли клуб робивсь я не можу збрехать. Бо коли мені було п'ять чи шість год, я був в дітяслах, бо батько з матірью в колгоспі робили, а дітей у ясла забирали. То коли я вже був в яслах (1935 рік), клуб був вже готовий. Значить приблизно його побудували в 33 -34 роках.
За клубом був будинок, в якому жив Яким. Дітясла зробили в його домі, а його вирядили (вигнали з хати). По сусідству із дітяслами жила Хівря і вона варила їсти для дітей”.

Найстарша на сьогодні людина в селі Семен Сергійович (87 рокiв)

Спочатку клуб стояв на дерев'яних стовбах, підлоги не було, була суцільна земля, а вже пізніше зробили фундамент та дерев'яну підлогу, підбили стелю. Одночасно в приміщенні клубу розміщувалися сільська рада та бібліотека, які мали окремий вхід.

Під час війни, дякуючи зручному розташуванню в низині, а також через черепичну кришу, клуб не згорів.

Як пригадують найстарші мешканці села Чмирівка, особливим попитом перед війною та після війни до початку 50-х років клуб не користувався.
Як говорить баба Галя: - “Наші батьки працювали по дванадцять годин в колгоспі і навіть з дітьми не мали часу та сил поговорити, куди ж там клуб”.
Яскраве життя в клубі розпочалося з середини 50-х років.
Ганна Савівна пригадує: - “Молодіж збиралася потанцювати. Музики приходили з Суботова і була така гульня! Браво було! Браво! Так танцювали, що додому приходили всі в пилюці. Стільців не було, були тільки пороблені ослони”.

Ганна Савівна, славетна танцюристка клуба 

Два рази на тиждень кіньми привозили кіно. Білет коштував 20 копійок. Дітей не пускали, але вони знаходили можливості його подивитися, стоячи під вікнами та заглядаючи в щілину між фіранками. Кожної суботи та неділі були танці, а на кожні свята робили концерти. Всі жителі села приймали участь у різних виставах. Особливо любили “Кайдашеву сім'ю”.

В клубі розписували молодят. Для цього спеціально із Селищної ради приїздив секретар.

Всі пригадують, що всі односільчани дуже любили співати. Шли до клубу — співали, з клубу — співали, на роботу, з роботи — співали.

Тетяна Іванівна розказує таку історію: - “Був такий випадок. Перевели годинник в квітні. А ми всі забули це зробити. Ми повиходили рано на зупинку, що біля клубу, щоб їхати на ферму. Чекаємо машину. А її все нема і нема. Так ми як заспівали, що шофер, який жив через балку прокинувся. Приїхав за нами”.

Тетяна Іванівна - завзята спiвачка 

Капітального ремонту за весь час існування в клубі не проводили. Але щороку самі мешканці підмазували стіни, білили, фарбували підлогу.

В 90-х роках клуб ще якийсь час використовували як зал очікування. Люди, які їхали на роботу до Новоселиці, чекали там на автобус. Пізніше коли розпався колгосп, люди повиїзджали і клуб стояв зачинений і нікому не потрібний.

Вдруге клуб розпочав своє життя в 2013 році, коли в село приїхали та оселилися молоді сім'ї. Почали народжуватися діти і село стало оживати. З'явилося бажання збиратися разом, щоб поспілкуватися про сумісні плани, провести свята.

Але спочатку треба було хоча б трошки підремонтувати клуб. Новоприбульцi розчистили територію біля клубу, посадили нові дерева, підбили та зробили утеплення вікон, відремонтували піч. Побудували туалет біля клубу. Підлогу в багатьох місцях частково замінили.



Для проведення свят, вечірок та зустрічей було облаштовано сцену, прикрашені стіни. Щонеділі в приміщенні клубу вiдбуваються заняття для дітей, де вони ліплять, малюють, виготовляють іграшки з різних матеріалів. Спеціально для цих занять батьки - мешканці села зробили своїми руками дитячі меблі.
Для дорослих проводяться заняття з фітнесу та йоги.


Вистава на сценi клубу, що вiдремонтована та прикрашена руками батькiв 

В кінці 2016 року громада села Чмирівка написала листа до Новоселицької селищної ради щодо отримання фінансової допомоги на ремонт клубу. За словами сiльского депутату на засіданні депутатiв селищної ради було прийнято рішення про надання такої допомоги, та передбачені гроші у бюджетi 2017 року.

Пізніше з'ясувалося, що для отримання грошей та проведення ремонту необхідно відновити документи на клуб, зробити технічну документацію. Але через те, що клуб дуже старий, технічного паспорту в архiвi на нього немає. За словами голови селищної ради, архитектурний вiддiл допомогти вiдмовився. Так бюрократія стала перешкодою ініціативі.

Може хтось із спеціалістів громадського сектору або держслужбовців Чигиринської районної ради підкаже як вирішити це питання без хабарів?

В Чмирівський сільський клуб вкладено багато роботи та часу мешканцями села. Клуб всім потрібен. Діти та батьки сподіваються на найкраще.

5 комментариев:

  1. Зусиль було докладено дійсно дуже багато, все це робиться заради наших дітей, а отже і майбутнього всієї країни. Усі витрати на клуб були із особистих коштів мешканців. Поступово ми відродили наше село, і жевріє надія на культурне відродження, села Чмирівка. Нам крайнє необхідна допомога для подолання бюрократії. Допоможіть будьласка усі не байдужі для відродження клубу села Чмирівка Чигиринського району.

    ОтветитьУдалить
  2. Ну і що що клуб старенький... Дух та воля - важливіші! Гараздів!

    ОтветитьУдалить
  3. Читаєш статтю, і за живе бере. Яка історія! Скільки спогадів у людей пов'язано з клубом: танці, співи, кіно... - молодість! Далі занепад клубу, забуття. І от "нове життя"! Але не все так просто.
    Не можна читати без сліз. Дуже хочеться відродити і зберегти, як традиції, так і будівлю клуба, щоб люди мали змогу не лише згадувати минуле, а і жити у майбутньому - бачитися з односільчанами, разом проводити свята, радіти виступам і успіхам дітлахів.
    Давайте дамо змогу ожити маленькому куточку нашої країни. Адже з відродженням навіть щонайменшого селища оживає і розквітає наша люба Україна.
    Шановні чиновники, допоможіть розквітнути Вашій Рідній Землі!

    ОтветитьУдалить
  4. Анастасія4 апр. 2017 г., 8:30:00

    Стаття пройняла). З клубом були пов'язані чиїсь життя...тепер наше. Малечі дуже подобається там гратися, а взимку він взагалі незамінний, бо це єдине місце де ми можемо всі гуртом зібратися без тісноти...
    Оформити малесенький сільський клуб - це така дрібничка для новин в маштабі країни, але саме з таких (схожих) дрібничок складається все життя нашої України.
    Будемо вдячні за допомогу, бо вона нам дійсно потрібна.

    ОтветитьУдалить

Сторiнки

Читачiв (за весь час)

Сети

Підписатися на новини:

Пошук

Обратний звязок

Имя

Электронная почта *

Сообщение *

Популярне